Що таке спастичність і чому м’язи постійно напружені?

Спастичність м’язів — це стан, при якому м’язи надмірно опираються розтягуванню, і що швидше намагаєшся розігнути руку чи ногу, то сильніший цей опір. Вона виникає не через проблему в самому м’язі, а через ураження головного або спинного мозку: нервова система гірше «гальмує» м’язові рефлекси, і м’язи скорочуються більше, ніж потрібно.

Людина описує це як постійну напругу, скутість, «стягування» чи раптові спазми. Рука може притискатися до тіла й згинатися в лікті, кисть — стискатися в кулак, стопа — тягнутися носком донизу. Найчастіше спастичність з’являється після інсульту, черепно-мозкової травми, травми спинного мозку, при розсіяному склерозі та дитячому церебральному паралічі.

Нижче — що відбувається в нервовій системі, чим спастичність відрізняється від інших видів підвищеного тонусу, що її посилює і чому з нею важливо працювати якомога раніше.

• Як нервова система керує тонусом
• Що змінюється після ураження мозку
• Чому напруга здається постійною
• Спастичність і схожі стани
• Що посилює спастичність
• Чи завжди спастичність треба лікувати
• Як лікують спастичність
• Коли потрібна невідкладна допомога
• Як оцінюють і лікують спастичність у Medicasano в Миколаєві

Як нервова система керує тонусом

Навіть у спокої м’язи не повністю розслаблені: у них є легка напруга, яка допомагає тримати позу й бути готовими до руху. Цей тонус регулюється на рівні спинного мозку через рефлекс на розтягування: коли м’яз розтягується, чутливі рецептори в ньому посилають сигнал, і м’яз рефлекторно скорочується.

Щоб цей рефлекс не спрацьовував надмірно, головний мозок постійно надсилає до спинного мозку гальмівні сигнали. Завдяки цьому ми можемо спокійно розігнути руку, зробити крок, розслабити кисть. Спастичність виникає тоді, коли цей «гальмівний контроль» порушується.

Що змінюється після ураження мозку

Після інсульту, травми чи іншого ураження рухових шляхів гальмівні сигнали надходять слабше. Рефлекс на розтягування стає надмірно збудливим: м’яз надмірно скорочується у відповідь на розтягування, особливо швидке, сухожилкові рефлекси посилюються, можуть з’являтися мимовільні спазми й ритмічне посмикування стопи — клонус.

Час появи спастичності різний: у частини людей вона помітна вже в перші дні після інсульту, в інших з’являється через тижні чи місяці. Нерідко кінцівка спершу млява, а тонус наростає поступово. Разом зі спастичністю майже завжди є слабкість і втрата точності рухів — і саме вони часто заважають найбільше. Чому саме після інсульту рука чи нога стає скутою, ми розбираємо в статті чому після інсульту рука або нога може бути скутою, а про тривалість цього стану — у матеріалі чому після інсульту зберігається спастика.

Чому напруга здається постійною

Спастичний м’яз реагує на найменші подразники: зміну положення, дотик, холод, спробу руху. Тому людині здається, що м’язи напружені весь час. Крім того, коли рука чи нога довго перебуває в одному положенні, у самому м’язі та сполучній тканині з часом відбуваються зміни: вони вкорочуються й втрачають еластичність.

Так утворюється замкнене коло. Спастичність тримає кінцівку в зігнутому положенні, м’язи вкорочуються, і розігнути її стає ще важче. Якщо цей процес не зупинити, формується контрактура — стійке обмеження руху в суглобі, яке вже не залежить від тонусу. Саме тому зі спастичністю працюють якомога раніше.

Спастичність і схожі стани

Підвищений опір рухам буває не лише при спастичності. Від правильного розпізнавання залежить лікування.

Останній варіант люди часто теж називають «спазмом» чи «тонусом». Такий гіпертонус м’язів лікують зовсім інакше, ніж спастичність.

Що посилює спастичність

Рівень спастичності не сталий: він змінюється протягом дня й залежить від багатьох чинників. Тонус зазвичай посилюють:

• біль будь-якого походження;
• інфекції, зокрема сечових шляхів;
• закреп і переповнений сечовий міхур;
• пролежні, врослий ніготь, тісний одяг чи ортез, що натирає;
• холод, втома, хвилювання;
• різкі рухи й тривала нерухомість.

Практичний висновок: якщо спастичність раптом помітно посилилася без очевидної причини, варто шукати прихований подразник, а не лише «додавати» лікування. Нерідко після усунення інфекції чи болю тонус повертається до звичного рівня.

Чи завжди спастичність треба лікувати

Не кожна спастичність шкідлива. Іноді підвищений тонус у м’язах ноги допомагає людині стояти й пересуватися з ліжка на крісло: нога тримає вагу краще, ніж зовсім млява. Тому мета лікування — не «прибрати тонус до нуля», а зменшити те, що заважає.

Лікувати варто, коли спастичність спричиняє біль, порушує сон, ускладнює одягання, гігієну, ходьбу чи догляд, або коли кінцівка поступово фіксується в неправильному положенні. Цілі визначають разом із лікарем, пацієнтом і родиною, і вони мають бути конкретними.

Як лікують спастичність

Основа — реабілітація: активні вправи й тренування побутових рухів, правильне позиціонування кінцівки, розтягування. Ортези й тутори допомагають утримувати руку чи ногу у функціональному положенні. Про поетапну роботу — у статті як відновити рухи після спастичності: поетапно і без надриву.

Коли спастичність охоплює окремі групи м’язів, застосовують ботулінотерапію — ін’єкції, що локально знижують тонус на кілька місяців. Як це працює, пояснюємо в матеріалі як ботулотоксин допомагає при спастичних станах. При поширеній спастичності лікар може призначити препарати, що знижують тонус системно, а в окремих тяжких випадках розглядають нейрохірургічні методи.

Коли потрібна невідкладна допомога

У той самий день зверніться до лікаря, якщо гомілка набрякла, стала гарячою й болючою, з’явилася рана чи пролежень або тонус помітно посилився без зрозумілої причини.

Як оцінюють і лікують спастичність у Medicasano в Миколаєві

На консультацію варто взяти виписку зі стаціонару, дані про перенесений інсульт, травму чи основне захворювання, перелік ліків, зокрема міорелаксантів. Корисно заздалегідь зняти коротке відео проблемного руху чи пози кінцівки — так лікарю легше оцінити динаміку. Лікар з’ясовує причину й давність ураження, оцінює тонус за модифікованою шкалою Ашворта або шкалою Тардьє, обсяг рухів і те, як спастичність впливає на ходьбу та самообслуговування. За потреби призначають МРТ або, у складних випадках, електроміографію, щоб відрізнити спастичність від контрактури.

План лікування спастичності підбирають індивідуально: кінезітерапія й лікувальна гімнастика за методикою «Легкі Рухи», підбір туторів і ортезів, апаратна фізіотерапія, за показаннями — ботулінотерапія, а при генералізованій спастичності — препарати за призначенням невролога. Для пацієнтів після інсульту це частина програми відновлення після інсульту.

Висновок

Спастичність — це не «забиті» м’язи, а наслідок ураження головного чи спинного мозку, через яке рефлекси на розтягування працюють без належного гальмування. Тому м’язи опираються рухам, особливо швидким, а напруга здається постійною. З часом до неї додаються зміни в самих м’язах, і без роботи з тонусом може сформуватися контрактура.

Спастичність посилюють біль, інфекції та інші подразники, тож важливо розуміти, що саме впливає на неї у вашому випадку. Лікування — комплексне: реабілітація, позиціонування, ортези, за показаннями ботулінотерапія й препарати, а цілі мають бути конкретними й узгодженими з лікарем.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає фахівець після очного огляду.