Периферична нейропатія: чому виникає і як це лікується?

Периферична нейропатія: чому виникає і як це лікується?

Периферична нейропатія – це ураження периферичних нервів, яке проявляється різноманітними симптомами, такими як оніміння, поколювання, біль, слабкість у кінцівках. Це не одне конкретне захворювання, а цілий комплекс розладів, що можуть виникати з різних причин. Статистика свідчить, що від нейропатії страждає значна частина населення, особливо люди похилого віку та хворі на цукровий діабет. Цей стан може значно погіршити якість життя, обмежуючи рухливість та працездатність. У цій статті ми детально розглянемо, що таке периферична нейропатія, чому вона виникає, як її розпізнати та які методи лікування пропонує сучасна медицина.

Що таке периферична нейропатія?

Периферична нейропатія – це загальний термін, що охоплює пошкодження або дисфункцію одного або кількох периферичних нервів. Периферичні нерви – це нерви, що знаходяться за межами головного та спинного мозку. Вони виконують ряд важливих функцій, включаючи:

• Сенсорну (чутливу): Передають інформацію від органів чуття (шкіри, м’язів, суглобів) до головного мозку – відчуття дотику, температури, болю, положення тіла в просторі.
• Моторну (рухову): Передають сигнали від головного та спинного мозку до м’язів, забезпечуючи рухи.
• Вегетативну (автономну): Контролюють роботу внутрішніх органів, таких як серце, шлунок, кишечник, сечовий міхур, а також регулюють потовиділення, артеріальний тиск та інші мимовільні функції.

Нейропатії класифікують за різними ознаками:

• За типом уражених нервів:
  • Сенсорна нейропатія: Порушення чутливості.
  • Моторна нейропатія: Порушення рухової функції.
  • Вегетативна нейропатія: Порушення роботи внутрішніх органів.
  • Змішана нейропатія: Поєднання різних типів ураження.
• За перебігом:
  • Гостра нейропатія: Розвивається раптово.
  • Хронічна нейропатія: Розвивається поступово, протягом тривалого часу.
• За причиною: Діабетична, алкогольна, токсична, інфекційна, спадкова та ін.

Причини виникнення периферичної нейропатії

Існує безліч факторів, які можуть призвести до розвитку периферичної нейропатії. Розглянемо найпоширеніші з них:

• Цукровий діабет (діабетична нейропатія): Найчастіша причина нейропатії. Високий рівень цукру в крові протягом тривалого часу пошкоджує дрібні кровоносні судини, що живлять нерви, призводячи до порушення їх функції. Діабетична нейропатія може вражати різні типи нервів, але найчастіше зустрічається сенсорна нейропатія нижніх кінцівок [1].
• Алкоголізм (алкогольна нейропатія): Надмірне вживання алкоголю чинить токсичну дію на нервову систему, призводячи до пошкодження периферичних нервів.
• Токсичний вплив: Деякі хімічні речовини, важкі метали (свинець, ртуть, миш’як), а також певні лікарські препарати (особливо хіміотерапевтичні) можуть пошкоджувати нерви.
• Інфекційні захворювання: Деякі інфекції, такі як ВІЛ, герпес, хвороба Лайма, сифіліс, можуть уражати периферичні нерви.
• Аутоімунні захворювання: При цих захворюваннях імунна система атакує власні тканини організму, в тому числі й нерви. Прикладами є синдром Гієна-Барре, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак.
• Спадкові захворювання: Існують генетичні захворювання, що характеризуються ураженням периферичних нервів, наприклад, хвороба Шарко-Марі-Тута.
• Дефіцит вітамінів: Нестача вітамінів групи В, особливо В1, В6 і В12, може призвести до розвитку нейропатії.
• Травми: Переломи, вивихи, порізи та інші травми можуть безпосередньо пошкоджувати периферичні нерви.
• Інші причини: Хронічна ниркова недостатність, гіпотиреоз, деякі види раку також можуть бути причиною нейропатії.

Симптоми периферичної нейропатії

Симптоми периферичної нейропатії залежать від того, які саме нерви уражені та який тип ураження переважає.

Сенсорні порушення:

• Оніміння: Втрата або зниження чутливості в ураженій ділянці.
• Поколювання: Відчуття “мурашок”, що бігають по шкірі.
• Печіння: Відчуття печіння або жару в ураженій ділянці.
• Біль: Може бути різного характеру – ниючий, стріляючий, пекучий, тупий. Біль може посилюватися вночі.
• Зниження чутливості: Може бути знижена чутливість до дотику, температури, болю.

Моторні порушення:

• Слабкість у м’язах: Труднощі при виконанні рухів, особливо дрібних рухів пальцями рук або ніг.
• Труднощі при ходьбі: Може виникати нестійкість, хиткість при ходьбі.
• Порушення координації рухів: Незграбність, невпевненість рухів.
• М’язові судоми: Мимовільні скорочення м’язів.
• Атрофія м’язів: Зменшення об’єму м’язів унаслідок їх невикористання.

Вегетативні порушення:

• Порушення потовиділення: Підвищене або знижене потовиділення в ураженій ділянці.
• Коливання артеріального тиску: Запаморочення при зміні положення тіла.
• Порушення роботи шлунково-кишкового тракту: Запори, діарея, нудота.
• Порушення сечовипускання: Нетримання або затримка сечі.
• Еректильна дисфункція: У чоловіків.

Важливо зазначити, що симптоми можуть проявлятися поступово і на початкових стадіях можуть бути ледь помітними.

Діагностика периферичної нейропатії

Діагностика периферичної нейропатії включає:

• Збір анамнезу та скарг пацієнта: Лікар детально розпитує про характер симптомів, їх тривалість, фактори, що їх провокують або полегшують, наявність супутніх захворювань, прийом лікарських препаратів, спосіб життя.
• Неврологічний огляд: Лікар перевіряє рефлекси, м’язову силу, чутливість, координацію рухів.
• Електронейроміографія (ЕНМГ): Основний метод діагностики, що дозволяє оцінити швидкість проведення імпульсу по нервах та виявити рівень ураження.
• Лабораторні дослідження: Аналіз крові на цукор (для виключення діабету), вітаміни групи В, загальний аналіз крові та інші дослідження за показаннями.
• Біопсія нерва: Взяття невеликого зразка нерва для гістологічного дослідження. Проводиться рідко, лише в складних діагностичних випадках.
• Інші методи: Залежно від передбачуваної причини нейропатії можуть призначатися додаткові обстеження, такі як МРТ, УЗД, консультації суміжних спеціалістів (ендокринолога, ревматолога та ін.).

Лікування периферичної нейропатії

Лікування периферичної нейропатії спрямоване на усунення причини захворювання (якщо це можливо), зменшення симптомів та покращення якості життя пацієнта.

• Лікування основного захворювання: Якщо нейропатія спричинена цукровим діабетом, необхідно ретельно контролювати рівень цукру в крові. При алкогольній нейропатії – повна відмова від алкоголю. При дефіциті вітамінів – їх поповнення [3].
• Медикаментозна терапія:
  • Знеболюючі препарати: Для усунення больового синдрому можуть застосовуватися нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), опіоїди (у важких випадках), антидепресанти (амітриптилін), антиконвульсанти (габапентин, прегабалін).
  • Препарати, що покращують нервову провідність: Вітаміни групи В (особливо В1, В6, В12), альфа-ліпоєва кислота.
• Фізіотерапія:
  • Електростимуляція: Стимуляція нервів електричними імпульсами для покращення їх функції.
  • Магнітотерапія: Вплив магнітним полем для покращення кровообігу та зменшення запалення.
  • Лазеротерапія: Вплив лазерним випромінюванням для стимуляції регенерації нервової тканини.
• Лікувальна фізкультура (ЛФК): Спеціальні вправи допомагають зміцнити м’язи, покращити координацію рухів та запобігти розвитку атрофії.
• Голкорефлексотерапія: Вплив на біологічно активні точки за допомогою спеціальних голок. Може бути ефективним для зменшення болю та покращення функції нервів.
• Психотерапія: Може бути корисною для пацієнтів з хронічним болем та депресією, пов’язаною з нейропатією.

Профілактика периферичної нейропатії

Профілактика периферичної нейропатії включає:

• Контроль рівня цукру в крові при діабеті: Ретельне дотримання дієти, прийом цукрознижувальних препаратів та регулярний контроль рівня глюкози допоможуть запобігти розвитку діабетичної нейропатії або сповільнити її прогресування [2].
• Відмова від алкоголю: Повна відмова від вживання алкоголю є ключовим фактором у профілактиці та лікуванні алкогольної нейропатії.
• Збалансоване харчування: Раціон повинен бути багатий на вітаміни, особливо групи В, мінерали та антиоксиданти.
• Регулярні фізичні вправи: Помірна фізична активність покращує кровообіг, зміцнює м’язи та сприяє загальному оздоровленню організму.
• Уникнення токсичного впливу: Слід уникати контакту з токсичними речовинами, важкими металами, використовувати засоби індивідуального захисту при роботі з ними.
• Своєчасне лікування інфекційних та інших захворювань: Раннє виявлення та адекватне лікування інфекцій та інших захворювань, що можуть призвести до нейропатії, є важливим фактором профілактики.

Висновок

Периферична нейропатія – це серйозний стан, що може значно погіршити якість життя. Проте, своєчасна діагностика та комплексний підхід до лікування дозволяють контролювати симптоми, сповільнити прогресування захворювання та покращити самопочуття пацієнта. Не ігноруйте перші ознаки нейропатії, звертайтеся до лікаря для встановлення діагнозу та призначення адекватного лікування. Клініка Medicasano пропонує сучасні методи діагностики та лікування периферичної нейропатії. Наші досвідчені неврологи проведуть ретельне обстеження, визначать причину захворювання та розроблять індивідуальний план лікування, що допоможе вам повернути здоров’я та радість життя!

Список літератури:

1. Tesfaye, S., Boulton, A. J., Dyck, P. J., Freeman, R., Horowitz, M., Kempler, P., … & Ziegler, D. (2010). Diabetic neuropathies: update on definitions, diagnostic criteria, estimation of severity, and treatments. Diabetes care, 33(10), 2285-2293.  
2. Said, G. (2007). Diabetic neuropathy—a review. Nature clinical practice Neurology, 3(6), 331-340.
3. Callaghan, B. C., Cheng, H. T., Stables, C. L., Smith, A. L., & Feldman, E. L. (2012). Diabetic neuropathy: clinical manifestations and current treatments. The Lancet Neurology, 11(6), 521-534.