Повторний інсульт: ознаки та наслідки

Ризик повторного інсульту в людей, які пережили крововилив у мозок, дуже високий. Дуже важливо розуміти це і бути до цього готовими, щоб мінімізувати наслідки і допомогти близькій людині в разі потреби.

Імовірність повторного інсульту дуже велика. Для більш ніж 30% пацієнтів з інсультом імовірність повторного крововиливу сягає 99%. У решти шанси нижчі, однак, це не гарантує, що ситуація не повториться.

Повторне гостре порушення мозкового кровообігу посідає одне з лідируючих місць серед хвороб, які призводять до інвалідизації та смерті пацієнтів. Якщо після першого нападу тривалість життя в середньому становить 8 – 9 років, то після другого вона скорочується до 2 – 3 років.

Чому виникає повторний інсульт?

Механізми, які провокують утворення тромбів та атеросклероз судин, зберігаються в організмі після першого нападу. Як правило, такі пацієнти також мають низку супутніх хвороб: аритмію, цукровий діабет, серцеву недостатність, гіпертонічну хворобу тощо.
Ішемічний інсульт, здебільшого, відбувається з тих самих причин, що й у перший раз.

При цьому ситуація ускладнюється через такі чинники:

• Малорухливий спосіб життя. Навіть якщо пацієнт повністю відновився і вів активний спосіб життя, виникають обмеження через страх повторного нападу, а особливо в разі парезів або паралічів.
• Збільшення маси тіла. Цей фактор випливає з попереднього. Зайві кілограми погано позначаються на самопочутті, здоров’ї та психологічному стані людини.
• Повільний обмін речовин і збільшення рівня холестерину.
• Нервозність і дратівливість, які провокують підвищення тиску.
• Шкідливі звички.
• Стреси, перевтома.
• Стрибки або перепади тиску.
• Неправильний режим дня.

Які наслідки повторного інсульту?

Повторний інсульт переноситиметься важче, ніж перший, а наслідки будуть серйознішими. При цьому має значення тривалість перерви між нападами. Що вона довша, то легше буде людині пережити ще один удар.

Імовірність рецидиву дуже висока. За даними канадських учених, кожен 8 – 10 пацієнт переживає повторний мікроінсульт або інсульт протягом наступних 5 – 12 місяців.

Ступінь тяжкості наслідків залежить від об’єму частини мозку, яка постраждала, та локалізації цієї ділянки. Без адекватної та своєчасної медичної допомоги наслідки можуть бути такими:

• втрата контролю над органами чуття;
• втрата мислення;
• порушення або втрата рухових функцій;
• смерть.

Передбачити можливі наслідки вкрай складно, однак, статистично вони завжди набагато важчі, ніж у першого інсульту.

Ознаки повторного інсульту

Головними симптомами повторного нападу є:

• оніміння щоки, голови, чола, рук, ніг;
• тривалий головний біль;
• зниження зору;
• втрата чіткості мовлення;
• знижений тиск;
• непритомність.

Якщо геморагічний інсульт виникає з гіпертонічним кризом, симптоми будуть такими:

• обличчя та/або тіло частково червоніє;
• підвищений тиск;
• збивається ритм дихання;
• можлива втрата свідомості;
• судоми різної сили;
• зміна розміру зіниць, яблука «пливуть»;
• мимовільне сечовипускання в деяких випадках.

Як допомогти в разі повторного інсульту?

• Перше, що слід зробити – це викликати швидку допомогу. Також важливо здійснити такі дії:
• відкрити вікна, щоб кількість повітря була достатньою;
• покласти людину на рівну поверхню на спину;
• якщо виникає блювота, підняти голову і повернути на бік;
• послабити одяг: розстебнути ремінь, ґудзики;
• якщо людина втратила свідомість, поверніть її на правий бік;
• на шию і лоб можна покласти холод.

Якщо лікар прописав ліки для подібного випадку, дайте їх. Якщо чітких рекомендацій немає, нічого не слід давати. Постійно говоріть із людиною, щоб вона підтримувала зв’язок із реальністю.

Профілактика повторного інсульту

Щоб мінімізувати наслідки, дуже важливо займатися корекцією ускладнень, обрати правильну терапію, зробити все, щоб мінімізувати ризик повторного нападу. Для цього слід контролювати:

• усі захворювання, які є в людини та їхні симптоми;
• рівень тиску;
• рівень цукру в крові;
• рівень холестерину.

За своєчасної допомоги, правильного лікування та реабілітації є шанс уникнути найстрашніших наслідків. Також важливо проводити вторинну профілактику й усунути фактори ризику, а також займатися повноцінним лікуванням супутніх захворювань.