Нейропатія малогомілкового нерва: чому «звисає» стопа?

Нейропатія малогомілкового нерва — одна з частих причин того, що стопа «звисає». Нерв, який керує м’язами передньої поверхні гомілки, перестає передавати їм сигнал, і людина не може підняти носок. Під час ходьби пальці чіпляються за підлогу, тож ногу доводиться високо піднімати в коліні, щоб не спіткнутися.

Цей нерв уразливий через свою анатомію. Трохи нижче й збоку від коліна він огинає шийку малогомілкової кістки і лежить майже під шкірою. Тут його легко пошкодити переломом, вивихом коліна, пораненням, тугою пов’язкою або навіть тривалим сидінням нога на ногу.

Нижче — що саме відбувається з нервом і м’язами, чим звисання стопи через нерв відрізняється від проблеми в хребті, як оцінюють ураження, коли можна чекати, а коли ні, і що допомагає ходити безпечно, поки нерв відновлюється.

• Який нерв піднімає стопу
• Чому стопа звисає і як змінюється хода
• Причини: від перелому до звички сидіти нога на ногу
• Нерв чи хребет: як їх розрізняють
• Три ступені пошкодження і прогноз
• Як оцінюють ураження нерва
• Що робити, поки нерв відновлюється
• Коли потрібен хірург
• Коли потрібна невідкладна допомога
• Як допомагають у Medicasano в Миколаєві

Який нерв піднімає стопу

Малогомілковий нерв відходить від сідничного трохи вище підколінної ямки, огинає шийку малогомілкової кістки й ділиться на дві гілки. Глибока гілка керує переднім великогомілковим м’язом і розгиначами пальців — саме вони піднімають стопу й пальці догори. Вона ж відповідає за чутливість невеликої ділянки між першим і другим пальцями.

Поверхнева гілка керує малогомілковими м’язами, які піднімають зовнішній край стопи, і дає чутливість тилу стопи та нижній частині гомілки ззовні. Тому картина залежить від рівня ураження. Якщо пошкоджено загальний стовбур, стопа звисає, підвертається всередину, а тил стопи німіє. Якщо страждає лише глибока гілка, переважає слабкість підйому стопи з маленькою зоною оніміння.

Чому стопа звисає і як змінюється хода

М’язи задньої поверхні гомілки керує інший, великогомілковий нерв, тож вони працюють як раніше. Без противаги з боку передніх м’язів стопа під власною вагою опускається носком донизу. Щоб пальці не зачіпали підлогу, людина високо піднімає коліно й ставить ногу спершу носком. Таку ходу називають «півнячою», або степажем. При частковій слабкості стопа ще встигає піднятися, але після удару п’ятою не опускається плавно, а ляскає об підлогу.

Через звисання стопи зростає ризик спіткнутися, впасти й підвернути гомілковостопний суглоб. Якщо литковий м’яз довго не розтягувати, він укорочується, і з’являється контрактура — стопа вже не виводиться в нормальне положення навіть руками. Вона заважатиме ходити й тоді, коли нерв відновиться. Тому від перших тижнів важливі розтягування і правильна фіксація стопи, про яку йдеться в статті навіщо ортез при пошкодженні нерва і як довго його носити.

Причини: від перелому до звички сидіти нога на ногу

Травматичні причини — переломи головки чи шийки малогомілкової кістки, вивих коліна, розриви зв’язок із розтягненням нерва, операції в ділянці коліна. Окрема група — вогнепальні й осколкові поранення гомілки, підколінної ділянки та стегна. При пораненні стегна може страждати сідничний нерв, і його малогомілкова частина зазвичай уражається помітніше.

Друга група — здавлення. Нерв стискається під час тривалого перебування навпочіпки чи на колінах, від звички закидати ногу на ногу, під тугим гіпсом або погано підігнаним ортезом, під час довгого лежання в одному положенні, наприклад у тяжкому стані після поранення. Ризик більший після різкого схуднення і при цукровому діабеті.

Нерв чи хребет: як їх розрізняють

Звисання стопи буває не лише через малогомілковий нерв. Схожу картину дає ураження нервового корінця L5 у поперековому відділі хребта, рідше — сідничного нерва чи головного мозку. Лікар розрізняє їх за кількома ознаками.

Від цього залежить, що саме лікувати.

Три ступені пошкодження і прогноз

Якщо нерв лише здавлений або забитий, аксони — нервові волокна — залишаються цілими, але сигнал через пошкоджену ділянку тимчасово не проходить. Таке ураження називають нейропраксією, і функція зазвичай повертається за кілька тижнів або місяців.

Якщо аксони перервані, а оболонки нерва збережені, волокна відростають від місця травми до м’язів, орієнтовно близько міліметра на добу. Відновлення в такому разі триває місяці, і його швидкість залежить від віку, загального стану та відстані до м’яза — докладніше у статті від чого залежить швидкість відновлення нерва. Якщо ж нерв розірваний повністю, кінці самі не з’єднаються, і без операції функція не повернеться.

Як оцінюють ураження нерва

Усе починається з огляду. Лікар перевіряє силу м’язів, що піднімають і повертають стопу, зони оніміння, ходу, постукує вздовж нерва: поколювання в певній точці підказує, де зараз фронт відростання волокон. Огляд повторюють: зміни між візитами показують, чи йде відновлення.

Основне інструментальне дослідження — електронейроміографія. Вона показує, чи проходить сигнал і чи є ознаки, що м’язи втратили зв’язок із нервом. Інформативним дослідження стає приблизно через 3–4 тижні після травми — чому так, пояснює стаття що показує ЕНМГ після травми нерва. УЗД нерва дає змогу побачити його цілісність, здавлення рубцем чи уламком, а МРТ попереку призначають, коли підозрюють корінець.

Що робити, поки нерв відновлюється

Навіть коли причину встановлено і нерв має шанс відновитися, від пацієнта багато залежить у ці місяці.

1. Фіксація стопи. Ортез на гомілковостопний суглоб утримує стопу піднятою під час ходьби і зменшує ризик падінь.
2. Щоденне розтягування литкового м’яза. Воно не дає сформуватися контрактурі, через яку стопа вже не виводиться в нормальне положення.
3. Рухи в суглобах. Пасивні рухи стопою й пальцями зберігають рухливість, поки власні м’язи не працюють.
4. Активні вправи. Щойно з’являються перші скорочення, їх тренують під контролем фахівця, не до виснаження.
5. Захист від повторного здавлення. Не сидіти нога на ногу, не присідати надовго, стежити, щоб пов’язка чи ортез не тиснули біля коліна.

Як побудовані заняття після травм гомілки, описано в статті як виглядає фізична реабілітація після поранення у стопу чи гомілку, а як мозок знову вчиться правильної ходи — у матеріалі як відновлюється хода після ураження нервової системи.

Коли потрібен хірург

Після відкритої рани, коли є підозра на розрив нерва, хірург оцінює його якомога раніше. Після закритої травми чи здавлення зазвичай спостерігають: якщо приблизно за три місяці немає жодних ознак відновлення ні на огляді, ні на повторній ЕНМГ, питання операції обговорюють із мікрохірургом. Залежно від знахідок нерв звільняють від рубців, зшивають або відновлюють за допомогою трансплантата.

Зволікати не варто, бо м’яз, який довго залишається без нерва, поступово втрачає здатність знову його прийняти — за оцінками, після року і більше ці зміни стають важкозворотними. Якщо нерв не відновився, підйом стопи інколи повертають операцією на сухожиллях: сухожилля працюючого м’яза переміщують так, щоб він піднімав стопу.

Коли потрібна невідкладна допомога

Як допомагають у Medicasano в Миколаєві

Нейропатії клініка називає серед ускладнень, з якими працюють у межах реабілітації після травм і поранень кінцівок. Обстеження починається з розпитування про обставини травми, огляду та функціональних тестів, за потреби призначають рентген, МРТ, КТ чи УЗД. Під час посттравматичної реабілітації функціональні тести допомагають визначити силу й тонус м’язів, рівновагу та ступінь ушкодження периферичних нервів.

Неврологічну частину веде відділення неврології, а коли постає питання операції на нерві, пацієнта консультує мікрохірург у Миколаєві. Відновлення рухливості будують за методикою «Легкі Рухи», що поєднує лікувальний масаж, постізометричну релаксацію, кінезітерапію та апаратну фізіотерапію. План складають індивідуально, залежно від типу ураження.

Висновок

Стопа звисає, коли малогомілковий нерв перестає керувати м’язами, що її піднімають. Причиною буває травма, поранення чи здавлення біля коліна, а від типу ураження залежить, чи відновиться нерв сам, чи знадобиться операція.

Поки нерв відновлюється, важливо не втратити рухливість гомілковостопного суглоба, захищатися від падінь і регулярно оцінювати динаміку. Вчасне обстеження допомагає не пропустити момент, коли спостереження вже недостатньо.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає фахівець після очного огляду.