Чим венозний набряк відрізняється від лімфатичного?

Коротко: венозний набряк виникає через підвищений тиск у венах, коли рідина виходить крізь стінку капілярів у тканини; він тримається на гомілці й щиколотці, залишає ямку при натисканні та помітно спадає за ніч. Лімфатичний набряк — це порушений відтік лімфи з накопиченням білка в тканинах: він захоплює тил стопи й пальці, з часом перестає давати ямку і за ніч майже не зменшується.

Зовні обидва стани виглядають однаково — «нога набрякла». Але механізм у них різний, тому й тактика різна: при венозному набряку лікар працює з клапанами й рефлюксом у венах, при лімфедемі — з відтоком лімфи та станом шкіри. Нижче розібрано ознаки, за якими ці набряки розрізняють на прийомі, і два прості тести, які ви можете зробити самі ще до візиту.

Венозний набряк: що відбувається в судинах

У нормі кров із ніг піднімається вгору завдяки роботі м’язів гомілки та венозним клапанам, які не дають їй стікати назад. Коли клапани перестають щільно змикатися, частина крові рухається у зворотному напрямку — це називають рефлюксом. Тиск у поверхневих і глибоких венах зростає, стінка капілярів починає пропускати в тканини більше рідини, ніж встигає всмоктатися назад.

Ця рідина бідна на білок і відносно легко переміщується в тканинах. Саме тому венозний набряк «плаває»: за день у вертикальному положенні він накопичується внизу гомілки, а вночі, коли ноги в горизонтальному положенні, значна його частина йде. Про те, чому клапани взагалі перестають тримати, читайте в матеріалі про те, чому на ногах з’являються розширені вени, а про подальший розвиток стану — у статті про хронічну венозну недостатність.

Лімфатичний набряк: чому рідина не йде

Лімфатична система забирає з тканин надлишок рідини разом із великими молекулами білка, які не можуть повернутися у венозне русло самостійно. Якщо лімфатичні судини чи вузли пошкоджені або недорозвинені, білок залишається в тканинах і притягує до себе воду. Так формується лімфедема.

Причини бувають первинні — вроджена недостатність лімфатичних судин, і вторинні — після видалення лімфовузлів, променевої терапії, травми, перенесеного бешихового запалення. Принципова відмінність від венозного набряку в тому, що білок у тканинах поступово запускає запалення й розростання сполучної тканини. Тканина ущільнюється, і набряк перестає бути м’яким. Докладніше про причини й стадії — у матеріалі про лімфостаз, його симптоми та методи лікування.

Венозний і лімфатичний набряк: порівняльна таблиця

Два тести, які можна зробити вдома

Ці перевірки не замінюють огляд, але дають орієнтир ще до візиту до лікаря.

1. Симптом ямки. Натисніть великим пальцем на передню поверхню гомілки трохи вище кісточки і потримайте 10–15 секунд. Якщо після відпускання залишилася чітка заглибина, яка повільно вирівнюється, набряк ямковий — це характерно для венозного застою і для ранньої лімфедеми.
2. Симптом Стеммера. Спробуйте зібрати в складку шкіру на тилі другого пальця стопи біля його основи. Якщо шкіра не збирається, симптом вважають позитивним — це характерна ознака лімфедеми. Негативний результат лімфедему повністю не виключає, особливо на самому початку.

Додатково зверніть увагу на взуття. При лімфатичному набряку першою стає тісною передня частина взуття, у ділянці пальців. При венозному — гумка шкарпетки на гомілці залишає глибокий слід, а стопа у взуття входить нормально.

Добова динаміка і зміни шкіри: на що дивитися далі

Час доби — один із найінформативніших критеріїв. Венозний набряк наростає до вечора і за ніч здебільшого зникає або суттєво спадає. Лімфатичний набряк такої вираженої добової хвилі не має: вранці нога може бути трохи меншою, але до звичайної форми вона не повертається.

Шкіра теж розповідає різні історії. При тривалому венозному застої з’являється коричнювата гіперпігментація над кісточкою, шкіра стає щільною й блискучою, а в занедбаних випадках формується виразка — про це докладно в матеріалі про трофічні виразки при венозній недостатності. При лімфедемі шкіра потовщується, утворюються глибокі поперечні складки, згодом з’являються ділянки гіперкератозу, а ризик бешихового запалення зростає.

Чому важливо розрізняти: лікування різне

При венозному набряку головне питання — де саме порушений відтік крові. Якщо ультразвук підтверджує рефлюкс по стовбурових венах, обговорюють усунення самого джерела: сучасні методики на кшталт ендовенозної лазерної абляції варикозних вен закривають неспроможну вену, після чого набряк і відчуття тяжкості зазвичай зменшуються. Компресійний трикотаж тут важливий, але він підтримує результат, а не замінює лікування причини.

При лімфедемі логіка інша. Відновити зруйновані лімфатичні судини неможливо, тому основою залишається комплексна протинабрякова терапія: ручний лімфодренаж, багатошарове бандажування, ретельний догляд за шкірою та регулярний рух. Таке лікування лімфостазу працює курсами й потребує постійної підтримки. Важливо й те, що стани нерідко поєднуються: при задавненій венозній недостатності лімфатична система з часом перестає справлятися і формується змішаний, флеболімфедематозний набряк — тоді потрібні обидва напрями одночасно.

Червоні прапорці: коли не можна чекати

Більшість набряків розвивається поступово, і на прийом можна записатися планово. Але є ситуації, коли зволікання небезпечне.

• Набряк однієї ноги виник раптово, за кілька годин або добу, і супроводжується розпираючим болем у литці — це може бути тромбоз глибоких вен. Що саме має насторожити, описано в матеріалі про симптоми, які можуть вказувати на тромбоз вен.
• Шкіра над набряком стала яскраво-червоною і гарячою, піднялася температура, з’явився озноб — імовірне бешихове запалення, потрібен лікар того самого дня.
• Раптова задишка, біль у грудях при вдиху, кашель із кров’ю, прискорене серцебиття — це ознаки можливої тромбоемболії легеневої артерії. Тут потрібна екстрена медична допомога, а не запис на прийом.
• Набряк обох ніг разом із задишкою в положенні лежачи та швидким набором ваги — привід виключати серцеву або ниркову причину.

Окреме правило: за підозри на тромбоз ногу не можна масажувати, розтирати чи прогрівати.

Як розбираються з набряком ноги в Medicasano у Миколаєві

Перший крок — очний огляд і оцінка тих самих ознак: локалізації набряку, симптому ямки, симптому Стеммера, стану шкіри, добової динаміки. Далі підключається інструментальна діагностика. Для венозної версії ключове дослідження — ультразвукове дуплексне сканування вен: воно показує, які клапани не тримають, чи є рефлюкс і чи прохідні глибокі вени. Без цього обстеження говорити про план лікування передчасно.

Прийом веде лікар флеболог. Якщо підтверджується венозна природа набряку, обговорюють лікування хронічної венозної недостатності та підбір компресії; якщо лімфатична — курс протинабрякової терапії й навчання самодогляду. Усі ці напрями зібрані у відділенні флебології, тому пацієнту не доводиться шукати різних фахівців у різних місцях.

Часті запитання

Висновок

Венозний і лімфатичний набряк відрізняються не стільки виглядом, скільки поведінкою. Венозний спадає за ніч, тримається на гомілці й залишає ямку при натисканні. Лімфатичний захоплює пальці та тил стопи, вранці майже не змінюється і з часом стає щільним. Симптом Стеммера — найпростіший орієнтир, який відрізняє одне від одного.

Точну відповідь дає не домашній тест, а огляд і ультразвукове дослідження вен: саме від механізму залежить, що допоможе — усунення рефлюксу чи протинабрякова терапія. Якщо нога набрякає регулярно, запишіться на консультацію лікарів клініки Medicasano в Миколаєві й почніть із діагностики, а не з підбору мазі.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає фахівець після очного огляду.