Принципи фізичної реабілітації після травм: що потрібно знати

Принципи фізичної реабілітації після травм: що потрібно знати

Травми, на жаль, є частиною нашого життя. Це може бути побутова травма, спортивне ушкодження, наслідок дорожньо-транспортної пригоди або будь-яка інша ситуація, що призвела до порушення цілісності тканин організму. Після травми, незалежно від її складності, надзвичайно важливим є етап фізичної реабілітації. Це комплексний процес, спрямований на повне або часткове відновлення втрачених функцій, зменшення болю, запобігання ускладненням та повернення людини до звичного активного життя. У цій статті ми розглянемо основні принципи фізичної реабілітації, на яких ґрунтується успішне відновлення після травм.

Що таке фізична реабілітація?

Фізична реабілітація – це система заходів, що використовує фізичні фактори (вправи, масаж, фізіотерапевтичні процедури, механотерапію тощо) для відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності людини після травм, захворювань або операцій.

Цілі фізичної реабілітації:

• Відновлення втрачених функцій: Повернення повного обсягу рухів у суглобах, сили та витривалості м’язів, координації рухів.
• Зменшення болю: Усунення або полегшення больового синдрому.
• Зменшення набряку та запалення.
• Профілактика ускладнень: Запобігання розвитку контрактур (обмеження рухливості суглобів), атрофії м’язів (зменшення м’язової маси), тромбозів, пролежнів.
• Покращення кровообігу та живлення тканин: Стимуляція процесів регенерації (загоєння).
• Відновлення навичок самообслуговування: Повернення здатності самостійно виконувати повсякденні дії (одягатися, їсти, приймати душ тощо).
• Повернення до активного життя: Підготовка до повернення до роботи, занять спортом, звичного способу життя.
• Покращення якості життя та психоемоційного стану.

Основні принципи фізичної реабілітації

Ефективна фізична реабілітація ґрунтується на кількох ключових принципах:

1. Ранній початок: Реабілітаційні заходи слід розпочинати якомога раніше, як тільки це дозволить лікар. Ранній початок сприяє:

   • Профілактиці ускладнень (контрактур, атрофії м’язів, тромбозів).
   • Швидшому зменшенню болю та набряку.
   • Стимуляції процесів регенерації.
   • Кращому відновленню функцій.
   • Зменшенню психологічного стресу. Звичайно, ранній початок не означає інтенсивні навантаження з першого дня. Навантаження збільшуються поступово.

2. Поступовість: Навантаження під час реабілітації збільшуються поступово, від простих вправ до складніших, від малих амплітуд рухів до повних. Не можна форсувати події, намагаючись відновитися якомога швидше. Це може призвести до повторної травми або погіршення стану.

3. Регулярність: Для досягнення стійкого результату заняття повинні бути регулярними, бажано щоденними (або за графіком, встановленим лікарем). Нерегулярні заняття значно знижують ефективність реабілітації.

4. Індивідуальний підхід: Не існує універсальної програми реабілітації, яка підходила б усім. Програма розробляється індивідуально для кожного пацієнта, з урахуванням:

   • Типу та тяжкості травми: Перелом, вивих, розтягнення зв’язок потребують різних підходів.
   • Віку та фізичного стану пацієнта: Молодий спортсмен і літня людина з супутніми захворюваннями потребують різних програм реабілітації.
   • Наявності супутніх захворювань: Цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, артрит можуть обмежувати вибір методів реабілітації.
   • Цілей реабілітації: Повернення до професійного спорту, відновлення побутової активності чи просто зменшення болю вимагають різних підходів.

5. Комплексний підхід: Для досягнення найкращих результатів фізична реабілітація повинна поєднувати різні методи:

   • Лікувальна фізкультура (ЛФК): Основний метод, що включає вправи для відновлення рухливості, сили, координації.
   • Фізіотерапія: Використання фізичних факторів (тепло, холод, електричний струм, магнітне поле, ультразвук, лазер) для зменшення болю, запалення, набряку, стимуляції регенерації тканин.
   • Масаж: Покращує кровообіг, знімає м’язові спазми, зменшує біль.
   • Механотерапія: Використання спеціальних тренажерів для відновлення функції суглобів та м’язів.
   • Медикаментозне лікування: Застосовується за показаннями (знеболюючі, протизапальні препарати).

6. Контроль болю: Реабілітація не повинна проходити через сильний біль. Для зменшення больових відчуттів використовуються знеболюючі препарати (за призначенням лікаря), фізіотерапевтичні процедури, прикладання льоду (у гострий період) або тепла (у період відновлення).

7. Активна участь пацієнта: Успіх реабілітації багато в чому залежить від самого пацієнта. Важливо:

   • Бути вмотивованим на відновлення.
   • Регулярно виконувати вправи.
   • Дотримуватися всіх рекомендацій лікаря та реабілітолога.
   • Не боятися ставити запитання.
   • Повідомляти лікаря про будь-які зміни у самопочутті.

Етапи фізичної реабілітації

Процес фізичної реабілітації після травм зазвичай поділяється на кілька етапів, кожен з яких має свої цілі та завдання:

1. Іммобілізаційний період (якщо був): Це період, коли пошкоджена частина тіла знерухомлена за допомогою гіпсової пов’язки, ортезу або інших фіксуючих пристроїв. На цьому етапі основна мета – забезпечити спокій та створити умови для загоєння тканин. ЛФК може включати дихальні вправи, вправи для здорових кінцівок.

2. Ранній післяіммобілізаційний період: Починається після зняття іммобілізації. Основні завдання:

   • Зменшення болю та набряку.
   • Поступове відновлення рухливості в суглобах.
   • Профілактика контрактур.
   • Поліпшення кровообігу та живлення тканин.
   • Застосовуються: пасивні, активно-пасивні вправи, легкий масаж, фізіотерапія.

3. Пізній післяіммобілізаційний період:

   • Цілі: Подальше відновлення рухливості, зміцнення м’язів, відновлення функції пошкодженої кінцівки.
   • Методи: Активні вправи з поступовим збільшенням навантаження, вправи з опором, вправи на координацію та рівновагу, механотерапія.

4. Відновлювальний період:

   • Цілі: Повне відновлення функції, повернення до звичного рівня активності (включаючи заняття спортом, якщо це можливо).
   • Методи: Функціональні тренування, вправи, що імітують звичні рухи, тренування на витривалість.

Приблизні терміни кожного етапу дуже індивідуальні і залежать від тяжкості травми, віку, загального стану здоров’я пацієнта.

Методи фізичної реабілітації

Розглянемо докладніше основні методи, які використовуються у фізичній реабілітації:

• Лікувальна фізкультура (ЛФК): Це основа фізичної реабілітації. ЛФК включає різні види вправ:

  • Пасивні вправи: Виконуються реабілітологом, коли пацієнт не може самостійно рухати ураженою кінцівкою.
  • Активно-пасивні вправи: Пацієнт намагається виконати рух самостійно, а реабілітолог допомагає йому.
  • Активні вправи: Пацієнт виконує рухи самостійно.
  • Вправи з опором: Використовуються еспандери, гантелі, тренажери.
  • Вправи на розтягування: Для збільшення еластичності м’язів та зв’язок.
  • Вправи на координацію та рівновагу.
  • Функціональні вправи: Вправи, що імітують повсякденні рухи (ходьба, підйом по сходах, тощо).

• Фізіотерапія: Це лікування за допомогою фізичних факторів:

  • Електротерапія: Використання електричного струму для знеболення, зменшення запалення, стимуляції м’язів (електрофорез, ампліпульс, діадинамотерапія, міостимуляція).
  • Магнітотерапія: Вплив магнітного поля для покращення кровообігу, зменшення набряку та запалення.
  • Ультразвукова терапія (УЗТ): Вплив ультразвукових хвиль для покращення кровообігу, зменшення болю, розм’якшення рубців.
  • Лазеротерапія: Вплив лазерного випромінювання для знеболення, зменшення запалення, стимуляції регенерації тканин.
  • Ударно-хвильова терапія (УХТ): Вплив акустичними хвилями для руйнування рубцевої тканини, зняття м’язових спазмів, зменшення болю.
  • Теплолікування: Використання тепла (парафін, озокерит) для розслаблення м’язів, зменшення болю.
  • Кріотерапія: Використання холоду для зменшення болю, набряку, запалення (у гострий період травми).

• Масаж: Покращує кровообіг, знімає м’язові спазми, зменшує біль, готує м’язи до вправ. Можуть використовуватися різні види масажу (лікувальний, класичний, точковий, міофасціальний реліз).

• Механотерапія: Використання спеціальних тренажерів для відновлення функції суглобів та м’язів. Тренажери дозволяють дозувати навантаження, контролювати амплітуду рухів, забезпечувати безпеку занять.

Можливі ускладнення (при неправильній реабілітації)

При неправильному проведенні реабілітації, недотриманні рекомендацій лікаря, занадто ранньому або інтенсивному навантаженні можливі ускладнення:

• Контрактури: Стійке обмеження рухливості в суглобах через рубцювання тканин.
• Атрофія м’язів: Зменшення м’язової маси та сили через тривалу бездіяльність.
• Хронічний больовий синдром: Біль, який зберігається протягом тривалого часу після травми.
• Повторні травми.
• Погіршення стану.

Тому дуже важливо проходити реабілітацію під керівництвом досвідченого фахівця!

Висновок

Фізична реабілітація – це ключовий етап відновлення після травм, без якого неможливо досягти повного одужання та повернутися до звичного способу життя. Дотримання принципів раннього початку, поступовості, регулярності, індивідуального та комплексного підходу, а також активна участь самого пацієнта – запорука успішної реабілітації. Не ігноруйте необхідність реабілітації та не займайтеся самолікуванням! Зверніться до кваліфікованих фахівців клініки Somatica. Наші лікарі-реабілітологи, фізіотерапевти, масажисти мають великий досвід у відновленні пацієнтів після травм різного ступеня тяжкості. Ми розробимо для вас індивідуальну програму реабілітації, використовуючи сучасні та ефективні методики, та допоможемо вам повернути здоров’я, силу та радість руху!

Список літератури:

1. Kisner, C., & Colby, L. A. (2017). Therapeutic exercise: foundations and techniques. FA Davis. (Загальний підручник з лікувальної фізкультури. Можна використовувати як джерело інформації про принципи та методи ЛФК.)
2. Brukner, P., & Khan, K. (2017). Clinical sports medicine. McGraw-Hill Education. (Підручник зі спортивної медицини. Можна знайти інформацію про реабілітацію після спортивних травм.)
3. Houglum, P. A. (2016). Therapeutic exercise for musculoskeletal injuries. Human Kinetics. (Ще один підручник з лікувальної фізкультури, але з акцентом на травми.)
4. Cameron, M. H. (2013). Physical agents in rehabilitation: from research to practice. Elsevier Health Sciences. (Підручник з фізіотерапії. Можна використати для опису фізіотерапевтичних методів.)