Епікондиліт (лікоть тенісиста): як зняти біль та запалення?
Епікондиліт (лікоть тенісиста): як зняти біль та запалення?
Епікондиліт, більш відомий як “лікоть тенісиста” або “лікоть гольфіста” – це поширене захворювання, що викликає біль у ліктьовому суглобі. Незважаючи на назву, ця проблема турбує не лише спортсменів, але й людей, чия діяльність пов’язана з монотонними рухами рук. У цій статті ми детально розглянемо, що таке епікондиліт, які його симптоми, причини виникнення та найефективніші методи лікування, що допоможуть вам позбутися болю та повернутися до активного життя.
Види епікондиліту та їх симптоми
Епікондиліт – це запалення сухожиль м’язів, що прикріплюються до надвиростків плечової кістки (невеликих кісткових виступів на зовнішній та внутрішній поверхні ліктьового суглоба). Залежно від локалізації запалення, розрізняють два основні види епікондиліту:
-
Латеральний епікондиліт (лікоть тенісиста): Найбільш поширений вид, при якому запалюються сухожилля м’язів-розгиначів кисті та пальців, що кріпляться до зовнішнього (латерального) надвиростка плечової кістки. Основні симптоми:
- Біль по зовнішній стороні ліктя, що посилюється при розгинанні кисті, піднятті важких предметів або навіть при потиску руки.
- Біль може іррадіювати (віддавати) в передпліччя та кисть.
- Слабкість у кисті, труднощі з утриманням предметів.
- Почуття печіння або оніміння в області ліктя.
-
Медіальний епікондиліт (лікоть гольфіста): Запалення сухожиль м’язів-згиначів кисті та пальців, що прикріплюються до внутрішнього (медіального) надвиростка плечової кістки. Основні симптоми:
- Біль по внутрішній стороні ліктя, що посилюється при згинанні кисті, стисканні кулака або обертальних рухах передпліччя.
- Біль може поширюватися на внутрішню поверхню передпліччя.
- Слабкість у кисті, труднощі з виконанням хватальних рухів.
- Поколювання або оніміння в мізинці та безіменному пальці.
Відмінності: Головна відмінність між цими двома видами епікондиліту полягає в локалізації болю – зовнішня сторона ліктя при латеральному, і внутрішня – при медіальному.

Причини виникнення епікондиліту
Основною причиною розвитку епікондиліту є перенавантаження м’язів передпліччя, яке виникає внаслідок:
- Повторюваних рухів: Часті, одноманітні рухи кистю та передпліччям, особливо пов’язані з обертанням, згинанням та розгинанням, призводять до мікротравм сухожиль. Це часто спостерігається у спортсменів (тенісистів, гольфістів, веслувальників), музикантів (піаністів, скрипалів), а також у людей, чия професійна діяльність пов’язана з фізичною працею (малярів, теслярів, слюсарів).
- Неправильної техніки виконання вправ: Неправильна техніка під час занять спортом або виконання професійних обов’язків може призвести до надмірного навантаження на певні групи м’язів та їх сухожилля.
- Вікових змін: З віком сухожилля втрачають свою еластичність і стають більш схильними до пошкоджень.
- Травм: Прямий удар в область ліктя або різкий ривок рукою також можуть спровокувати розвиток епікондиліту.
Діагностика епікондиліту
Діагностика епікондиліту, як правило, не викликає труднощів. Лікар-ортопед-травматолог може встановити діагноз на підставі:
- Скарг пацієнта: Характер та локалізація болю, фактори, що його посилюють.
- Анамнезу: Інформація про професійну діяльність, заняття спортом, перенесені травми.
- Огляду та пальпації: Лікар обстежує ліктьовий суглоб, визначає болючі точки, оцінює амплітуду рухів.
- Спеціальних тестів: Існують прості тести, що дозволяють з високою ймовірністю підтвердити діагноз епікондиліту (наприклад, тест Козена при латеральному епікондиліті).
Інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген, МРТ) призначаються рідко, в основному для виключення інших захворювань зі схожими симптомами або при підозрі на серйозні пошкодження.
Ефективні методи лікування епікондиліту
Лікування епікондиліту в більшості випадків є консервативним і спрямоване на усунення болю, зняття запалення та відновлення функції ліктьового суглоба.
Консервативне лікування:
- Спокій та обмеження навантаження: Першочергове завдання – забезпечити спокій ураженій кінцівці та виключити рухи, що провокують біль.
- Холодні компреси: Прикладання льоду до болючої ділянки на 15-20 хвилин кілька разів на день допомагає зменшити біль та набряк.
- Медикаментозна терапія:
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): У вигляді таблеток, мазей або гелів для зменшення болю та запалення.
- Знеболюючі: Для усунення сильного больового синдрому.
- Фізіотерапія:
- Ударно-хвильова терапія: Вплив акустичними хвилями, що стимулює регенерацію тканин та зменшує біль. Дослідження підтверджують ефективність цього методу [1].
- Електрофорез: Доставка лікарських препаратів у вогнище запалення за допомогою електричного струму.
- Магнітотерапія: Вплив магнітним полем для покращення кровообігу та зменшення запалення.
- Носіння ортезу або тейпування: Спеціальні ортези або тейпи (еластичні стрічки) допомагають розвантажити м’язи передпліччя та зменшити навантаження на уражені сухожилля.
- Лікувальна фізкультура (ЛФК): Комплекс вправ, спрямованих на розтягнення та зміцнення м’язів передпліччя, покращення гнучкості та відновлення функції ліктьового суглоба. Вправи підбираються індивідуально лікарем ЛФК.
- Ін’єкції:
- Кортикостероїди: Ін’єкції гормональних препаратів безпосередньо в область запалення. Застосовуються рідко через можливі побічні ефекти. Деякі дослідження показали ефективність кортикостероїдних ін’єкцій у короткостроковій перспективі, але довгострокові результати менш однозначні [2].
- PRP-терапія: Введення збагаченої тромбоцитами плазми пацієнта, що стимулює регенерацію тканин та прискорює одужання.
Хірургічне лікування:
До хірургічного втручання вдаються лише у випадках, коли консервативне лікування протягом тривалого часу (6-12 місяців) не дає результату. Суть операції полягає у видаленні змінених тканин сухожилля та відновленні його цілісності.
Профілактика епікондиліту
Запобігти розвитку епікондиліту можна, дотримуючись простих правил:
- Правильна розминка: Перед будь-яким фізичним навантаженням, особливо пов’язаним з роботою рук, необхідно ретельно розігрівати м’язи.
- Використання правильної техніки: Під час занять спортом або виконання професійних обов’язків слідкуйте за правильною технікою рухів, щоб уникнути перенавантаження м’язів передпліччя.
- Зміцнення м’язів передпліччя: Регулярні вправи на зміцнення м’язів-згиначів та розгиначів кисті допоможуть зробити сухожилля більш стійкими до навантажень.
- Уникнення перенавантаження: Намагайтеся уникати тривалих монотонних рухів, робіть перерви в роботі, давайте м’язам відпочити.
Висновок
Епікондиліт – це неприємне захворювання, яке може суттєво обмежити вашу активність. Проте, своєчасна діагностика та комплексний підхід до лікування дозволяють у більшості випадків повністю позбутися болю та відновити функцію ліктьового суглоба. Не ігноруйте біль, звертайтеся до лікаря при перших симптомах. Клініка Medicasano пропонує сучасні та ефективні методи лікування епікондиліту, включаючи ударно-хвильову терапію, PRP-терапію та індивідуально підібрані програми реабілітації. Наші досвідчені фахівці допоможуть вам повернутися до повноцінного життя без болю!
Список літератури:
- Rompe, J. D., Furia, J., Maffulli, N. (2009). Eccentric loading compared with shock wave treatment for chronic lateral elbow tendinopathy. The Journal of Bone & Joint Surgery, 91(11), 2579-2586.
- Bisset, L., Beller, E., Jull, G., Brooks, P., Darnell, R., & Vicenzino, B. (2006). Mobilisation with movement and exercise, corticosteroid injection, or wait and see for tennis elbow: randomised trial. BMJ, 333(7576), 939.
- Smidt, N., van der Windt, D. A., Assendelft, W. J., Deville, W. L., Korthals-de Bos, I. B., & Bouter, L. M. (2002). Corticosteroid injections, physiotherapy, or a wait-and-see policy for lateral epicondylitis: a randomised controlled trial. The Lancet, 359(9307), 657-662.
30.01.2025