Що таке лімфостаз і чому виникають хронічні набряки?

Лімфостаз (лімфедема) — хронічне накопичення лімфатичної рідини в тканинах, що проявляється стійкими набряками, змінами шкіри та обмеженням функції кінцівки. Це не лише косметична проблема — хвороба впливає на рухливість, ризик інфекцій і якість життя.
Лімфатична система відповідає за відтік тканинної рідини та імунний захист. Коли її робота порушується, починаються запалення, фіброз і ремоделювання тканин.
Рання діагностика і своєчасна терапія можуть частково звернути процес і попередити важкі ускладнення.

Механізм лімфостазу

При порушенні лімфотоку рідина накопичується у міжклітинному просторі, що викликає набряк і підвищує тиск у тканинах. Тривала стагнація стимулює запалення і відкладення сполучної тканини.
З часом з’являється фіброз, шкіра грубіє, а відтік погіршується ще більше — виникає самопідсилювальний цикл. В результаті кінцівка зберігає збільшений об’єм і втрачає еластичність.
Патогенез включає також порушення лімфатичного імунітету, що підвищує сприйнятливість до інфекцій і рецидивів целюліту.

Причини хронічних набряків

Причини ділять на первинні (вроджені аномалії лімфатичної системи) і вторинні (набуті). Первинні форми можуть виявлятись ранньо або в дорослому віці.
До вторинних факторів належать операції з видалення лімфовузлів, радіотерапія, інфекції, травми та хронічна венозна недостатність. Ожиріння та тривале статичне навантаження посилюють проблему.
Часто набряки мають мультіфакторну природу: комбінація венозної недостатності, лімфатичної дисфункції та метаболічних розладів підтримує хронічність.

Клініка та ускладнення

На початку набряк може зникати після підняття кінцівки, але з часом стає постійним. Хворі відчувають важкість, обмеження рухів і дискомфорт.
Ускладнення включають повторні інфекції м’яких тканин, трофічні виразки і грубі шкірні зміни; в тяжких випадках спостерігається значне потовщення тканин.
Психологічний вплив також важливий: сором, зниження активності та соціальна ізоляція погіршують загальний стан пацієнта.

Діагностика

Діагностика починається з детального анамнезу та огляду: треба з’ясувати початок набряку, попередні операції, інфекції та супутні хвороби. Вимірювання об’єму кінцівки допомагає відстежувати зміни.
Інструментальні методи — ультразвук судин, лімфосцинтіграфія або магнітно-резонансна лімфографія — уточнюють локалізацію і ступінь порушення лімфотоку.
Важливо також виключити системні причини набряку: серцеву, ниркову або печінкову недостатність та інші ендокринні порушення.

Лікування

Консервативна терапія — основа: комплексний метод включає мануальний лімфодренаж, компресійну терапію та спеціальні вправи для стимуляції відтоку. Цей підхід ефективний на ранніх стадіях.
Шкірний догляд, контроль інфекцій і корекція факторів ризику (вага, рухова активність) зменшують загострення. Медикаменти доповнюють лікування при запаленні або вираженому дискомфорті.
У резистентних випадках розглядають хірургічні опції: реконструктивні операції на лімфатичних шляхах, лімфовенозні шунти або ліпосакція. Вибір методу залежить від ступеня і причин набряку.

Профілактика та довгострокове ведення

Профілактика важлива особливо при операціях: збереження лімфовузлів, рання мобілізація і інструктаж пацієнта щодо гігієни та компресії. Контроль ваги та уникнення травм шкіри знижують ризик розвитку лімфостазу.
Довгострокове ведення включає регулярні огляди, адаптацію компресійної терапії та швидке лікування інфекцій. Освітні програми покращують самодогляд і прихильність до лікування.
Мультидисциплінарний підхід — поєднання медичної, хірургічної та реабілітаційної допомоги — забезпечує найкращі результати у контролі хронічних набряків.

Висновок

Лімфостаз — складна і багатопланова проблема, що потребує ранньої діагностики та індивідуального підходу. Поєднання консервативних методів та хірургічних опцій при необхідності дозволяє контролювати набряк і зменшувати ускладнення.
Акцент на профілактиці, ранній мобілізації та освіті пацієнта підвищує шанси на успіх. При своєчасному втручанні можна зберегти функцію кінцівки та поліпшити якість життя хворих.