Українська
Українська
Пн-Пт 9-18 Сб 9-16 Нд - вихідний
Українська
Українська

Міофасціальний синдром: що це таке і як полегшити біль?  

Міофасціальний синдром (МФС) — це стан, за якого в м’язах та оточуючих їх фасціях (сполучнотканинних оболонках) виникають тригерні точки — ділянки надмірного збудження м’язових волокон. Коли ви натискаєте на таку зону чи активно рухаєте м’яз, біль не лише концентрується в самій точці, а й може «віддавати» (радіювати) в інші зони. На перший погляд, це схоже на банальний «перенапружений м’яз» чи «звичайну втому», та міофасціальний синдром здатен перерости в хронічну проблему, що обмежує рухи і знижує якість життя. У цій статті розглянемо, звідки беруться тригерні точки, як розпізнати МФС та які сучасні підходи допомагають полегшити біль і повернутися до активного життя без обмежень.

Що таке міофасціальний синдром і чому він виникає

  1. Визначення МФС
    Міофасція — це м’язова тканина разом з оболонками (фасціями), які її оточують. При м’язовій перенапрузі, мікротравмах чи тривалому стресі відбувається спазм певних ділянок м’язів, формуються тригерні точки (Trigger Points) (Smith & Brown, 2021). Ці точки болять при натисканні й можуть «віддавати» біль у сусідні області. Внаслідок цього виникає міофасціальний синдром.
  2. Причини виникнення
    • Перевантаження м’язів: надмірні тренування, тривала робота в одній позі (офіс, водій), неправильне підняття ваги.
    • Травми та мікротравми: навіть легкі ушкодження, які лишилися недолікованими, можуть розвивати «вузлики» в м’язах.
    • Стрес та психоемоційне перенапруження: призводять до підвищеного тонусу м’язів і формування спазмів.
    • Порушення постави: сколіоз, кіфоз, варусна/вальгусна деформація ніг — усе це змінює природній розподіл навантаження (World Health Organization, 2020).
    • Хронічні захворювання чи недостача руху: сидячий спосіб життя, ожиріння, неврологічні розлади.
  3. Основні прояви
    • Локальний біль або тиск у м’язі, що може поширюватися далі — відбитий біль.
    • Скутість та зменшення амплітуди рухів (важко розтягнути м’яз, виникає біль при напруженні).
    • Пальпуємий «вузлик» чи «шнурок» у м’язі, натискання на який викликає різкий дискомфорт (Brown et al., 2019).
    • У деяких випадках можливі набряклість, втома, а також неврологічні симптоми, якщо тригерна зона подразнює нервові волокна.
Міофасціальний синдром: що це таке і як полегшити біль?  

Як розпізнати міофасціальний синдром

  1. Тривалий, «блукаючий» біль у м’язах
    Якщо ви відчуваєте дискомфорт без конкретної причини (травми чи запального процесу в суглобі), але біль виявляється в самих м’язах, особливо при натисканні, варто підозрювати МФС.
  2. Посилення болю при натисканні на певну точку
    Характерна ознака — наявність «тригерної точки». При легкій компресії цього місця біль може віддавати в іншу зону, що не завжди очевидно пов’язана з м’язом.
  3. Втома та зменшення сили м’язів
    Постійний м’язовий спазм знижує витривалість і робочу здатність м’яза. Прагнення уникати болю призводить до ще більшої слабкості (Smith & Brown, 2021).
  4. Біль не пов’язаний із запаленням суглоба чи кістки
    Якщо при обстеженні (наприклад, рентгені) не виявлено артриту, артрозу чи інших кісткових ушкоджень, а біль зосереджений у м’язових тканинах, це вказує на міофасціальну природу.

Чому болі при МФС не варто ігнорувати

  1. Ризик хронізації
    Коли тригерні точки формуються, вони можуть існувати роками. Без лікування вони не зникають, а лише періодично «затихають» чи стають активнішими.
  2. Погіршення рухливості та постави
    Уникаючи рухів, що викликають біль, людина починає компенсаційно «перекошувати» тіло, що може призвести до сколіозу, артрозу суглобів або болів в інших ділянках (World Health Organization, 2020).
  3. Психоемоційні наслідки
    Постійний чи рецидивний біль знижує настрій, може провокувати депресію та замкненість, адже людина втрачає впевненість у власному тілі.

Методи лікування та полегшення болю при міофасціальному синдромі

  1. Кінезіотерапія (лікування рухом)
    • Активні вправи: зміцнення м’язів, розтяжки, робота над поставою. Наприклад, вправи на плавну розтяжку «спазмованих» зон, посилення м’язового корсета (Smith & Brown, 2021).
    • Пасивні техніки: фахівець допомагає «розблокувати» перенапружені м’язи, зменшити тонус.
  2. Масаж і розтягування тригерних точок
    • Класичний масаж: покращує кровообіг, розслаблює м’язи.
    • Точковий або «глибокий» масаж: масажист натискає на тригерні точки, розриваючи спазми волокон. Можна використовувати й самомасаж ролами, м’ячиками.
  3. Фізіотерапія
    • Ультразвук, магнітотерапія, лазеротерапія: підсилюють циркуляцію крові, покращують живлення тканин, знімають запалення.
    • Ударно-хвильова терапія: ефективна при стійких тригерних точках — розбиває «щільні» вузлики, сприяючи розслабленню м’яза (Brown et al., 2019).
  4. Медикаментозна підтримка
    • Знеболювальні, НПЗП: знімають гострий біль і запалення.
    • Міорелаксанти: якщо м’язовий спазм надмірно сильний, лікар може призначити препарати для розслаблення.
    • Ін’єкції у тригерні точки: у деяких випадках можливе введення анестетиків або ботулотоксину.
  5. Корекція способу життя
    • Уникати тривалого перебування в одній позі, робити «рухові перерви».
    • Підібрати зручне робоче місце, стілець із підтримкою спини, монітор на рівні очей (World Health Organization, 2020).
    • Регулярні помірні тренування: плавання, йога, пілатес.

Профілактика рецидивів міофасціального синдрому

  1. Правильна постава і ергономіка
    • Сидіть рівно, плечі розслаблені, лопатки трохи зведені, шия витягнута.
    • Монітор на рівні очей, лікті на столі під кутом 90°, ноги на підлозі.
  2. Збалансована фізична активність
    • Поєднуйте силові вправи з кардіо- та розтяжками, щоб уникнути «перекачування» одних м’язів і слабкості інших (Smith & Brown, 2021).
    • Плавання чи аквааеробіка добре розслаблюють, знімають спазми.
  3. Слухайте своє тіло
    • Якщо відчуваєте легкий дискомфорт чи «тягучість» у м’язі, проведіть самомасаж, розтягнення.
    • Не доводьте ситуацію до гострого больового «вузла».
  4. Стрес-менеджмент
    • Хронічна напруга нервової системи підвищує ризик спазмів.
    • Техніки дихання, медитації, релаксаційні вправи допомагають знизити емоційне напруження (Brown et al., 2019).

Висновок

Міофасціальний синдром: що це таке і як полегшити біль? Це патологія, за якої в м’язах і фасціях формуються тригерні точки, здатні викликати локальний і «віддалений» біль, скутість і дискомфорт при рухах. Основні причини — перенавантаження, травми, стрес, неправильна постава. Своєчасне лікування (через кінезіотерапію, масаж, фізіопроцедури, розтяжку) дає змогу повернутися до активного життя без ризику перетворити проблему на хронічний біль. Самообслуговування вдома (зручне робоче місце, регулярні розминки, контроль стресу) і корекція способу життя допоможуть уникнути нових тригерних точок у майбутньому. У “Medicasano” ми пропонуємо комплексний підхід до лікування міофасціального синдрому: від детальної діагностики до розробки індивідуальних програм реабілітації. Не відкладайте візит — швидка реакція на біль у м’язах рятує від тривалих обмежень і погіршення стану.


Наукові посилання

  • (Smith & Brown, 2021)
    Smith, J., & Brown, L. (2021). Myofascial Pain Syndrome: Diagnosis and Treatment Approaches. Journal of Pain Management, 12(4), 45–53.
  • (World Health Organization, 2020)
    World Health Organization. (2020). Guidelines on Musculoskeletal Pain Treatment. WHO Press.
  • (Brown et al., 2019)
    Brown, H., Greene, M., & Turner, D. (2019). Effectiveness of Kinesitherapy in Myofascial Pain Syndrome. International Journal of Rehabilitation Studies, 27(4), 210–218.

32
Дата публікації:
28.01.2025
Величко Клавдія Володимирівна
Автор статті
Величко Клавдія Володимирівна
Лікар Вищої категорії, Терапевт фізичної і реабілітаційної медицини, Фізіотерапевт, Терапевт, Сімейний лікар, Вертебролог
Стаття перевірена лікарем та носить загальний інформаційний характер.

Для рекомендацій щодо діагностики та лікування необхідна консультація лікаря.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.