Чому не проходить біль у шиї: розбираємося разом із лікарем

Біль у шиї — це одна з найпоширеніших скарг, з якою пацієнти звертаються до лікаря. Ми звикли вважати, що дискомфорт у шийному відділі — це наслідок «переспаної» ночі, незручної подушки чи тривалої роботи за комп’ютером. Проте коли біль не минає кілька днів, стає постійним, заважає рухатися чи навіть віддає у руки або голову — це сигнал, що проблема серйозніша, ніж звичайне перенапруження м’язів.

Сучасна медицина розглядає біль у шиї не лише як локальну проблему, а як симптом різних станів — від банального остеохондрозу до серйозних неврологічних або навіть судинних порушень. І чим довше ми ігноруємо симптоми, тим більший ризик, що процес стане хронічним і вимагатиме складного лікування.

У цій статті ми розберемося, чому біль у шиї може не проходити тижнями чи навіть місяцями, які основні причини такого стану, як правильно діагностувати проблему та які методи лікування допомагають пацієнтам повернути якість життя.

Основні причини болю в шиї

Найпоширеніша причина — це м’язово-тонічний синдром. Коли людина тривалий час перебуває в одній позі (наприклад, за ноутбуком), м’язи шиї перенапружуються, виникає спазм, а разом із ним — біль і обмеження рухливості. У такому випадку дискомфорт може тривати довго, особливо якщо спосіб життя не змінюється.

Другою великою групою причин є проблеми з хребтом: шийний остеохондроз, протрузії та грижі міжхребцевих дисків. Вони викликають здавлення нервових корінців, що провокує не лише біль, а й оніміння, поколювання у руках чи плечах. Такий біль часто не минає сам по собі і потребує комплексного лікування.

Ще одна поширена причина — порушення постави. Сучасні гаджети змушують нас «дивитися вниз» по кілька годин на день, і це формує патологічні вигини хребта. Додамо сюди стрес, який також впливає на тонус м’язів, і отримаємо хронічну проблему, що прогресує з часом.

Коли біль у шиї стає небезпечним

Є симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря. Якщо біль різкий, виник раптово після травми чи супроводжується слабкістю в руках, порушенням чутливості або запамороченнями — це може свідчити про серйозні пошкодження нервів чи навіть спинного мозку. У таких випадках самолікування небезпечне.

Також варто насторожитися, якщо біль у шиї поєднується з головним болем, порушенням зору, дзвоном у вухах або підвищенням тиску. Це може бути ознакою шийного радикулопатичного синдрому або компресії судин, які постачають мозок. У таких ситуаціях потрібна не лише консультація невролога, а й додаткові обстеження.

Окрему увагу лікарі звертають на запальні та інфекційні процеси. Якщо до болю додається температура, озноб чи виражене почервоніння в ділянці шиї, потрібно терміново звертатися по допомогу — це може бути серйозна інфекція, яка потребує антибіотикотерапії.

Як лікар діагностує причину болю

Правильна діагностика — ключ до ефективного лікування. Лікар починає з детального збору анамнезу: коли з’явився біль, що його провокує, які супутні симптоми. Далі проводиться фізикальний огляд: перевірка рухливості, пальпація м’язів і суглобів шиї.

Серед інструментальних методів першою лінією зазвичай є рентгенографія. Вона дозволяє виявити викривлення хребта, остеохондроз, початкові дегенеративні зміни. Якщо ж підозрюється грижа диска чи здавлення нервових структур — призначається МРТ. Це найінформативніше дослідження для оцінки м’яких тканин.

Іноді для уточнення діагнозу використовують УЗД судин шиї (доплерографію), щоб виключити порушення кровопостачання головного мозку. У складних випадках лікар може призначити електронейроміографію для оцінки стану нервових волокон.

Сучасні методи лікування

Коли причину встановлено, формується індивідуальний план терапії. Якщо проблема пов’язана зі спазмом м’язів — добре допомагають фізіотерапевтичні методи: магнітотерапія, ударно-хвильова терапія, лазер. Вони знімають запалення, покращують кровообіг і пришвидшують відновлення тканин.

При остеохондрозі та протрузіях часто застосовують медикаментозне лікування: протизапальні препарати, міорелаксанти, хондропротектори. Але головна роль відводиться реабілітації — лікувальна фізкультура, масаж, мануальна терапія та корекція постави. Без цього біль може повернутися навіть після курсу ліків.

Якщо ж причиною є грижа диска, що здавлює нервовий корінець, лікар може рекомендувати малоінвазивні процедури: блокади під контролем УЗД чи навіть хірургічне втручання. Проте у більшості випадків консервативне лікування дає добрий результат, якщо пацієнт відповідально дотримується рекомендацій.

Профілактика: що можна зробити самостійно

Щоб біль у шиї не ставав хронічним, варто звертати увагу на щоденні звички. Правильно підібрана подушка та матрац — простий, але ефективний крок. Вони повинні забезпечувати природний вигин хребта під час сну.

Важливу роль відіграє організація робочого місця. Монітор комп’ютера має бути на рівні очей, стілець — з підтримкою попереку, а руки — на зручних підлокітниках. Кожні 40–60 хвилин роботи потрібно робити коротку розминку для шиї та плечей.

Не варто забувати і про регулярну фізичну активність. Йога, плавання, пілатес або навіть проста ранкова зарядка допомагають зберегти гнучкість м’язів і зменшують ризик розвитку хронічного болю.

Висновок

Біль у шиї, який не проходить, — це завжди сигнал, що організму потрібна допомога. Причини можуть бути різними: від м’язового перенапруження до серйозних неврологічних порушень. Головне — не відкладати візит до лікаря. Своєчасна діагностика та сучасні методи лікування дозволяють позбутися болю, уникнути ускладнень і повернути повноцінне життя.

У клініці Medicasano ми комплексно підходимо до проблем болю в шиї: поєднуємо сучасну діагностику, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру та індивідуальні рекомендації. Пам’ятайте: чим раніше ви звернетеся — тим легше і швидше буде шлях до одужання.