Артроскопія плеча: коли потрібно втручання

Плечевий суглоб – це найрухливіше з’єднання в нашому тілі, що забезпечує вражаючий діапазон рухів. Але саме ця свобода робить його вразливим до травм і захворювань. Коли біль у плечі стає постійним супутником, обмежуючи звичайні рухи, на допомогу приходить сучасний метод діагностики та лікування – артроскопія. Що це за процедура, кому та в яких випадках вона необхідна? Розбираємося детально.

Що таке артроскопія плеча та як вона працює?

Артроскопія – це мініінвазивна хірургічна процедура, яка проводиться для візуалізації, діагностики та лікування проблем всередині суглоба. На відміну від відкритих операцій, артроскопія вимагає лише невеликих розрізів, завдовжки близько 5-10 міліметрів. Через один з розрізів вводиться артроскоп – тонка трубка з оптичною системою та відеокамерою на кінці. Камера передає збільшене зображення внутрішньої частини суглоба на монітор, дозволяючи лікарю детально оцінити стан тканин. Через інші розрізи вводяться спеціальні мініатюрні інструменти для лікувальних маніпуляцій.

Основна перевага цього методу – у його мінімальній травматичності. Оскільки не порушується цілісність великих ділянок тканин, пацієнт відчуває значно менший біль після операції, має нижчий ризик ускладнень і, що важливо, значно швидше відновлюється. Артроскопія дозволяє лікарям працювати з високою точністю, не пошкоджуючи здорові ділянки.

Головні покази до артроскопії плеча: коли лікар може призначити процедуру?

Рішення про проведення артроскопії приймається після ретельного огляду та консервативного лікування, яке не принесло результатів. До основних показань належать:

1. Розрив ротаторної манжети плеча. Це одна з найпоширеніших причин. Манжета – це група м’язів і сухожиль, що оточують головку плечової кістки, стабілізуючи суглоб. Її розрив викликає сильний біль, особливо під час підняття руки та вночі.

2. Імпинджмент-синдром (синдром зіткнення). Відбувається, коли сухожилля ротаторної манжети і субакроміальна сумка стискаються між головкою плеча та акроміоном (кістковим виростом лопатки) під час підйому руки. Хронічне запалення призводить до болю та обмеження рухів.

3. Нестабільність плеча та звивихи. Якщо після травматичного вивиху зв’язки та сухожилля не утримують головку плеча в глині суглоба, виникає хронічна нестабільність. Артроскопія дозволяє відновити розтягнуті або розірвані структури.

4. Пошкодження суглобової губи (SLAP-лезія). Суглобова губа – це хрящова обід, що глибить суглобову впадину. Її пошкодження часто трапляється у спортсменів або після падіння.

5. Артроз плечового суглоба. При дегенеративних змінах хряща артроскопія допомагає видалити вільні хрящеві фрагменти, згладити пошкоджені поверхні (шейвинг) і зменшити біль.

6. Хронічний запалення (бурсит, тендиніт). Якщо запалення навколосуглобових структур не піддається лікуванню, артроскопічно можна видалити запалену тканину.

Як підготуватися до артроскопії плеча?

Підготовка до процедури починається з комплексного обстеження. Лікар призначить загальні аналізи крові та сечі, коагулограму (аналіз на згортання крові), ЕКГ та обов’язкове візуалізаційне дослідження – це може бути УЗД, рентген або МРТ плечового суглоба. МРТ є особливо інформативним методом, оскільки дозволяє детально оцінити стан м’яких тканин. Важливо повідомити лікаря про всі ліки, які ви приймаєте, особливо ті, що впливають на згортання крові. За кілька тижнів до операції можуть рекомендувати припинити прийом деяких з них. В день операції слід уникати їжі та пиття за 6-12 годин до процедури.

Етапи проведення артроскопії: що відбувається в операційній?

Артроскопія проводиться під загальною або регіонарною анестезією (блокада нервів плеча), що забезпечує повне знеболення. Пацієнт лежить на боці або в напівсидячому положенні. Після обробки операційного поля хірург робить 2-3 невеликі проколи. Суглоб наповнюється стерильною рідиною, що розширює простір і покращує огляд. Потім вводиться артроскоп.

Лікар послідовно оглядає всі структури суглоба: суглобову губу, ротаторну манжету, хрящ, зв’язки. Після встановлення діагнозу, через інші порти вводяться інструменти – шейвери, аблятори, затискачі, якими проводять необхідні лікувальні маніпуляції: шиття розривів, видалення запалених тканин, шліфування хряща. Після завершення всіх дій інструменти виймають, рідину відкачують, а на порви накладають невеликі шви та стерильну пов’язку.

Відновлення та реабілітація: шлях до повернення до нормального життя

Реабілітація після артроскопії – це не менш важливий етап, ніж сама операція. Її тривалість та інтенсивність залежать від обсягу втручання. Перші 1-2 тижні суглобу потрібен спокій. Для фіксації руки використовують підвіс або ортез. Для зменшення болю та набряку призначають холодні компреси та знеболюючі препарати.

Вже з перших днів під наглядом реабілітолога починаються пасивні вправи (рухи здійснюються за допомогою здорової руки або фахівця) для підтримки рухливості. Поступово, через кілька тижнів, підключають активні вправи для посилення м’язів. Повне відновлення після нескладних втручань може зайняти 4-6 тижнів, а після реконструктивних операцій (наприклад, шиття ротаторної манжети) – від 4 до 6 місяців.

Переваги артроскопії перед відкритими операціями

Вибір на користь артроскопії очевидний через низку ключових переваг:

• Мінімальна травматизація: Невеликі розрізи замість великого.

• Менший біль: Пошкодження м’яких тканин мінімальне.

• Коротший термін перебування в лікарні: Часто операція проводиться в режимі «одного дня» або з 1-2-денною госпіталізацією.

• Швидше відновлення: Повернення до побутових справ займає значно менше часу.

• Кращий косметичний ефект: Залишаються малопомітні сліди.

• Висока точність діагностики: Лікар бачить суглоб із збільшенням під різними кутами.

Можливі ризики та ускладнення

Як і будь-яке хірургічне втручання, артроскопія пов’язана з певними ризиками, хоча ймовірність їх виникнення дуже низька. До них відносять: інфекцію, надмірну кровотечу або утворення гематом, ушкодження нервів або судин, тромбоз глибоких вен, ризики, пов’язані з анестезією, та тривалий больовий синдром. Дотримання всіх рекомендацій лікаря до і після операції мінімізує ці ризики.

Альтернативи артроскопії: чи є інші варіанти?

Так, альтернативи існують, і їх доцільність залежить від діагнозу. Спочатку завжди застосовується консервативне лікування: фізіотерапія, масаж, ЛФК, ін’єкції протизапальних препаратів (кортикостероїди, гіалуронова кислота). Якщо воно неефективне, а стан пацієнта не дозволяє провести артроскопію, може розглядатися варіант відкритої операції. Однак сьогодні артроскопія є золотим стандартом для лікування більшості внутрішньосуглобових патологій.

Висновок

Артроскопія плеча – це сучасний, безпечний і високоефективний метод, який дозволяє не лише точно діагностувати проблему, але й усунути її одночасно. Вона повертає якість життя тисячам пацієнтів, які страждають від хронічного болю в плечі. Якщо ви відчуваєте тривалий біль, обмеження рухів або інші неприємні симптоми, не зволікайте зі зверненням до кваліфікованого ортопеда-травматолога. Своєчасна діагностика та правильне лікування – це запорука успішного відновлення та повернення до активного життя без болю.