Коли інʼєкції в суглоб справді необхідні — думка лікаря

Інʼєкції в суглоб — це медична процедура введення ліків безпосередньо в порожнину суглоба або навколосуглобові структури. Поширені цілі — зменшення болю, зняття запалення, відновлення змащення (синовіальної рідини) та прискорення загоєння тканин. Для пацієнтів це часто останній крок перед хірургічним лікуванням, але іноді — тимчасове чи тривале рішення, що покращує якість життя.

Тема важлива, бо попитом на інʼєкції користуються і пацієнти, і лікарі різних спеціальностей: ревматологи, ортопеди, спортивні лікарі, фізіотерапевти. Однак алгоритми застосування, показання та ризики неоднакові для різних препаратів — від кортикостероїдів до гіалуронової кислоти й плазмотерапії (PRP). Тому зрозуміти, коли інʼєкції дійсно потрібні і які очікування реальні, — критично для безпечного й ефективного лікування.

У цій статті я, лікар із практикою в діагностиці та лікуванні захворювань опорно-рухового апарату, по кроках поясню показання, протипоказання, типи інʼєкцій, підготовку, техніку виконання, можливі ускладення та реабілітацію. Стаття зорієнтована на пацієнтів і колег, які хочуть приймати обґрунтовані рішення.

Показання до інʼєкцій: коли вони дійсно допомагають

Головні показання — запальні та дегенеративні захворювання суглобів, при яких симптоми не контролюються консервативною терапією. Це можуть бути артрити (ревматичні, інфекційні — але інфекційні потребують особливого підходу), остеоартроз із вираженим больовим синдромом, а також певні травми — наприклад, хронічні тендиніти або суміжні структури суглоба.

Інʼєкції часто показані, коли пацієнт вже пройшов етап лікування таблетками (нестероїдні протизапальні засоби), фізіотерапії та навантажувальної корекції, але біль/обмеження рухів залишаються значущими. В ортопедії це альтернативний варіант для тих, хто не готовий до операції або має протипоказання до хірургічного лікування.

Важливо: інʼєкції — не універсальне рішення. Якщо причина болю — системне автоімунне захворювання або сепсис, потрібен цілеспрямований підхід; у деяких випадках інʼєкція може лише маскувати симптоми без лікування причини.

Типи інʼєкцій: що вводять і чому це має значення

Найчастіше використовують кортикостероїдні інʼєкції, гіалуронову кислоту, PRP (плазмотерапію) та анестетики/комбінації. Кортикостероїди швидко зменшують запалення і біль, але мають короткостроковий ефект і ризики при частому застосуванні. Гіалуронова кислота діє як «майже-штучна синовіальна рідина», полегшує тертя і може відтермінувати операцію при остеоартрозі.

PRP — біологічний метод, що використовує фактори росту з плазми пацієнта, має потенціал регенерації тканин і поступове поліпшення симптомів, але дані про довготривалість ефекту частково суперечливі. Анестетики вводять для діагностики (тимчасове зменшення болю підтверджує джерело) або для короткочасного полегшення перед фізіотерапією.

Кожен препарат має свої показання, час дії та ризик ускладнень; вибір має базуватися на клінічній картині, віці пацієнта і цілі лікування.

Підготовка пацієнта: як підвищити шанси на успіх

Перед інʼєкцією потрібно провести повну оцінку: анамнез, об’єктивне обстеження, рентген/УЗД або МРТ для уточнення стадії захворювання та виключення протипоказань. Якщо є підозра на інфекцію або активний системний процес — інʼєкцію відтерміновують. Лабораторні тести (запальні маркери, при необхідності — коагулограма) теж важливі.

Пацієнт має повідомити про всі ліки: антикоагулянти, антитромбоцитні засоби, антиагреганти, а також про алергії. Деякі препарати потребують тимчасового коригування лікування перед процедурою; рішення приймає лікуючий лікар. Також важливо обговорити очікуваний результат: швидкий чи поступовий ефект, можливість повторної інʼєкції та обмеження після процедури.

Письмова інформована згода — обовʼязкова. Пацієнт повинен розуміти потенційні вигоди, обмеження та ризики, включно з ймовірністю тимчасового погіршення симптомів після інʼєкції.

Техніка виконання: важливість точності та контролю

Інʼєкція в суглоб може виконуватись «навмання», під контролем ультразвуку або рентген-контрастної (флюороскопічної) навігації. Навмання підходить для деяких великих суглобів та досвідчених спеціалістів, але ультразвуковий контроль значно підвищує точність введення і знижує ризик ускладнень.

Переваги УЗ-контролю: візуалізація голки, уникнення судин/нервів, підтвердження рівномірного розподілу препарату. Це особливо важливо при інʼєкціях у дрібні або глибокі суглоби, а також при наведенні в тендовагіни та бурсах. Рентген-контроль застосовують при певних інʼєкціях у хребет або при необхідності точної позиції голки.

Стерильність, відповідна підготовка шкіри й асептика — ключ до мінімізації інфекцій. Після введення контролюють стан пацієнта 15–30 хвилин та дають чіткі інструкції щодо активності й догляду.

Коли віддавати перевагу кортикостероїдам

Кортикостероїди ефективні для швидкого зняття запалення і гострого болю — наприклад, при ревматоїдному артриті в фазі загострення або при підгострих бурситах. Їхній ефект може бути вираженим вже через 24–72 години і тривати від кількох тижнів до кількох місяців.

Однак кортикостероїди не лікують дегенерацію хряща і при частому застосуванні можуть прискорювати руйнування тканин. Тому ми обмежуємо частоту інʼєкцій (зазвичай не більше 3–4 разів у рік в один суглоб) і використовуємо їх, коли пріоритет — зменшення вираженого запалення.

Показання: гострі запальні епізоди, виражена болючість, підготовка до фізіотерапії або як частина комплексного лікування. Протипоказання й ризики треба обговорювати індивідуально.

Гіалуронова кислота та її роль при остеоартрозі

Гіалуронова кислота — це засіб для «доповнення» синовіальної рідини і покращення механіки суглоба. Вона найчастіше застосовується при помірному остеоартрозі колінного та деяких інших великих суглобів. Ефект зазвичай накопичувальний — кілька інʼєкцій у серії з інтервалом 1 тиждень.

Користь: зменшення тертя, полегшення болю, покращення функції. Недоліки — вартість і неоднозначна ефективність у тяжких стадіях захворювання. Результат залежить від стадії артрозу, індивідуальної відповіді та якості препарату.

Комбінація з фізіотерапією і корекцією навантаження дає найкращий результат; для пацієнтів із запальними компонентами ефект може бути менший.

PRP (плазмотерапія): регенерація чи маркетинг?

PRP — інʼєкції з концентрацією тромбоцитів і факторів росту зі власної крові пацієнта. Механізм — стимуляція місцевих процесів загоєння і зменшення запалення. PRP залишається перспективною методикою для сухожиль, хрящових ушкоджень початкової стадії та деяких випадків остеоартрозу.

Доказова база покращується, однак результати залежать від протоколу забору/обробки крові, концентрації тромбоцитів і техніки введення. Не всі пацієнти відповідають однаково — деякі мають значне та тривале поліпшення, інші — мінімальний ефект.

Рекомендація лікаря: розглядати PRP як частину комплексної програми лікування, особливо коли є бажання використовувати біологічні методи й уникнути стероїдів або хірургії. Очікування повинні бути реалістичними.

Протипоказання та можливі ускладнення

Абсолютні протипоказання: активна інфекція в зоні інʼєкції, системний сепсис, відомі тяжкі алергічні реакції на компоненти препарату. Відносні: неконтрольований діабет (після стероїдів), препарати антикоагулянтної дії (ризик кровотечі), вагітність для деяких видів інʼєкцій.

Побічні ефекти: тимчасове загострення болю після інʼєкції, інфекція, кровотеча, реакції гіперчутливості, локальне пошкодження мʼяких тканин чи хряща (особливо при частих стероїдних інʼєкціях). У рідкісних випадках — системні ефекти від стероїдів (підвищення цукру, зміни настрою).

Щоб мінімізувати ризики — дотримуйтесь правил асептики, проводьте підготовчі обстеження і не виконувати процедуру при сумнівному стані пацієнта. Завжди фіксуйте серію інʼєкцій і обмежуйте частоту застосування певних препаратів.

Висновок

Інʼєкції в суглоб — важливий інструмент у лікуванні болю й запалення, але вони мають чіткі показання, обмеження та ризики. Рішення про інʼєкцію має прийматися після комплексної діагностики, із врахуванням альтернатив (реабілітація, корекція навантаження, медикаменти, хірургія) і реалістичних очікувань пацієнта.

Практичні поради: обирайте клініку з досвідом і можливістю УЗ-контролю, обговорюйте тип препарату й частоту інʼєкцій, повідомляйте про всі медикаменти й хронічні захворювання. Після інʼєкції дотримуйтесь рекомендацій щодо активності: зазвичай коротка пауза у важких навантаженнях, потім поступове повернення до тренувань або фізіотерапії.

Запамʼятайте: інʼєкції можуть значно покращити якість життя, але лише при відповідальному підході. Обовʼязково порадьтесь зі своїм лікарем — кінцеве рішення завжди індивідуальне.